...нічого в житті не буває «просто так»...

"...я знаю – нічого в житті не буває «просто так».

Дощ проливається там, де на нього шалено чекають. А над кожною головою, навіть  у маленьких містечках – сяє своя зірка. Часом вона не помітна за товстим, запилюженим склом або на темному горищі за щільно припасованими дошками. І тоді здається, що життя лише гра в пацьорки. Але це нічого. Скло можна розбити! А дах проломити власною головою. І вдихнути повітря на повні груди. Нехай навіть це буде єдиний ковток на все майбутнє життя! Важливо зробити його і, видихаючи, промовити: «Я – є!»… " (Ірен Роздобудько «Гра в пацьорки»)

І так відпустка закінчилася. Швидко пролетів час.. Але скільки важливого сталося протягом 30 днів…Головне, що моя донечка стала студенткою. Маленька – відпочила на морі, і знайшла чимало нових друзів. Ну а я? Що я, щаслива від того, що живу на цьому світі не дарма…Життя прекрасне, чорт забирай!!!

Панські розваги

В этом году отпуск получился немного странный. Особых планов мы не строили. 

Главное – отправить Настю в лагерь на море в Скадовск и ждать Дашиных результатов поступления в университет. 

А между этими занятиями  - хотя бы какие-нибудь туристические прогулки. 

 Удалось побывать в Цюрупинске...

 и на пляжном комплексе «Панські розваги»...

Получили море удовольствия от нашей херсонской красоты. Нам есть чем гордиться и что беречь для наших детей и внуков. Только почаще нужно выбираться на природу и заряжаться энергией и здоровьем.