Мій добрий плюшевий друг..моя Маруся

Нарешті в нас дома знову з'явилася кішка.

Вірніше - вперше, бо до цього були коти...Назвали ми її з дівчатами Марусею.  Вона швидко стала улюбленицею всієї нашої дівчачої компанії

Вона така ласкава, мила, лагідна, неначе маленьке дитятко. А яка розумна. Іноді так і здається, що вони промовить до тебе людським голосом. Тепер так добре, коли цей плюшевий друг муркає коло тебе...

Маруся вже всі місця в квартирі перевірила і облюбувала для прогулянок. Вдень відпочиває біля батареї на подушці. Вночі під ковдрою спить зі мною. 

О 7-й годині ранку, незалежно вихідний чи робочий день, Маруся лапою відкриває ковдру і носом тиче в щоку, немов хоче проимовити: "Вставай, ледащо, я хочу їсти.."

Дуже любить вийти "провітритися" на балконі, виглянути у вікно, щоб перевірити носиком, що ж там за погода...

Інколи залазить на системний блок компьютера і виглядає звідти, неначе хоче сказати: "... досить п'ялитися у компа, краще пограй зі мною".

Как создать слайд-шоу

Изучаем сервис PhotoPeash 

Работа в текстовом редакторе

Работа в текстовом редакторе Microsoft Office Word 2010

Работа с POWERPoint

Чаклунка 

осінь босоніж, 

у золотавій круговерті 

співає свій

чарівний  блюз

чаклунка осінь...

Моя работа..или кто я была в прошлой жизни....

Ну вот я кажется уж теперь точно знаю, кто я была в прошлой жизни...

Безшабашный, озорной и смелый как "тысяча чертей" - а'Дартаньян, герой романа А.Дюма "Три мушкетера" - 100% .

Всегда имеет место быть в нужном месте, в нужное время и главное - сказать вовремя..А это "тысяча чертей" - дуэль. 

 

Потерять "тысяча чертей" свою любимую половинку и остаться ей верной до конца. И это 100%. 

Быть чертовски обаятельным, умным и привлекательным, любящим то дело, которому посвятил, "тысяча чертей" свою жизнь. И это 100%

Молод душой, в окружении прекрасных дам, всегда готов прийти им на помощь. И это, "тысяча чертей" 100%

Одинаково любящий уют дома, красоту и пыль дорог. Да, "тысяча чертей" и это тоже 100%. 

В друзьях ценю искренность и благородство. Дружбе верен, "тысяча чертей" до конца... И это 100%

Релаксация морем

"Море, море - мир бездонный" - так співає відомий співак Юрій Антонов...

І дійсно, що так... Море - психотерапевт, музикант, стихія, ласкавий друг і художник... 

Сонце і штиль - море відпочиває, і тільки хвилі несуть свої сумні та веселі історії.... Кришталеві хвилі неначе дзвенять своїми ажурними бурунами, переплітаючи сонячні промені між собою...Дивовижна картина...

А коли прилітає вітерець - море починає бурчати і розповідати історії з присмаком жалю, печалі і грати рапсодії  (Рапсодія — музичний твір довільної побудови, в основі якого закладено декілька народних тем. Це слово має тисячолітню історію. У Древній Греції на святкових бенкетах і змаганнях мандрівні співці-рапсоди, наслідуючи приклад легендарного Гомера..)

По узбережжю вальяжно походжають хазяєва морських угідь - чайки і виспівують свої незвичні монологи, неначе запрошують у гості до Нептуна...  

А ввечері, коли спускається сонце, і піднімається місяць, розпочинаються казкові дива... 

Неначе казковий маляр починає свою справу. Він малює золотом пісок, хвилі, все навколо. І навіть грайливі чайки сприймаються як чарівні птахи, які несуть на своїх крилах часточки щастя для кожного з нас...

Вечір, проведений з морем не забувається ніколи...

А яке гарне море на світанку..

Прощавай Лазурне, прощавай "Буревісник" або до нових зустрічей! 

Літні мандри продовжуються: поїздка до Києва..Зустріч з Булгаковим і не тільки...

І ось знову довгоочікувага поїздка до Києва...

Welcome to Kiev

Побувала на Ярмарку бібліотечних інновацій "Сучасна бібліотека: міст ваш". Враження від Ярмарку позитивні, але не зашкалюють як у вересні 2013 року. Нашу Херсонщину представляли 15 представників різних бібліотек: обласної універсальної наукової бібліотеки ім.О.Гончара, обласної бібліотеки для юнацтва ім.Б.Лавреньова, обласної бібліотеки для дітей ім.Дніпрової Чайки, Великоолександрівської, Іванівської, Нижньосірогозької, Нововоронцовської ЦБС. 

А головне, що я нарешті потрапила  8 років потому на Андріївський узвіз та до памятника М.Булгакову...Півтори години прогулянки надали вражень  набагато більше... А особисто наснаги на завтрашній день..Люблю я Київ дуже, його історію, майдани, собори,будинки, музеї, парки і пагорби

Літні мандри починаються: побачення з морем

21 червня 2014 року...

Приїхала в гості до доньки, яка працює в спортивно-оздоровчому таборі "Буревісник" Херсонського Державного університету. Погода не балує: вчора вдень і вночі була злива. Сьогодні пів дня холодно, дме скажений вітер..

Але ж як чудово лежати на лежаку біля самісенького моря, слухати як воно бурчить, сміється і розповідає свої історії...

А після обіду виглянуло сонечко..але вітер не вщухав..сміливці купаються, а я так і не наважилася..

 Чорне море у Лазурному Скадовського району Херсонської області напрочуд неймовірне...: від ласкаво-задумливого до бурхливо-сердитого..Але ж скільки енергії я отримала від цього спілкування  Як добре, що є поряд вірний друг - фотоапарат...А значить буде і фото і відео на згадку  ...

 Додому поверталися не зовсім звичайним маршрутом, а через с.Красне і я побачили ці надзвичайно вражаючі своєю величчю вітряки. Зізнаюся "вживу" бачила вперше..

Ранкова прогулянка або мандри у шкільне минуле..44 роки потому

От що значить прокинутися о 5-30 ранку... День такий довгий та насичений видався. Не потрапивши у справах, ми з донькою вирішили помандрувати...

Суботній ранок. Майже центр міста. Все цвіте навколо і буяє. Повітря після дощу майже первісне...

Проспект Ушакова неначе каштанові та акацієві джунглі..

Чудово поєднати приємне з корисним. Ми вирушили на шопінг до Торгівельного містечка. Які ж гарні іриси біля приватних будиночків по вулиці Кулика. Жовті неначе сонечко.

Та ось такі - бузкового  кольору.. Вишикувалися, неначе         приготувалися до танцю... 

А ще милує око патріотичність херсонців. Державні прапори майорять не тільки на державних установах, але й приватних фірмах

Ось такий чудовий куточок у поліклініці ім.Тропіних

А ше сьогодні мені раптом так захотілося зайти на подвір'я своєї рідної школи №35, де я не була майже 25 років. Де що сподобалося, де що вразило. Фасад школи в ганебному стані. Головний вхід перенесли на вхід з боку спортисної зали. 





А де подівся той вишневий садок, в якому ми рвали вишні, і нам варили компот у шкільному таборі. Все закатали в асфальт. 






І все ж, не дивлячись на таке враження, я побувала на деякий час у дитинстві: згадала, як пішла у перший клас, як пройшли шкільні роки, а це добавляє чимало позитиву, сил і енергії...






І, наостанок вразив дитячий садок з його сучасними гойдалками, лелеками, квітковими гірками та кораблями. Судячи з яскравих сучасних майданчиків на його території - садочок приватний...

Свято зі сльозами на очах

Сьогодні 9 травня 2014 року Свято Перемоги, а точніше День пам'яті тих, хто загинув у Другу Світову війну. Скільки себе пам'ятаю, це свято завжди було радісним. Бо святкували День Перемоги!

Тепер ми розуміємо, якими жертвами була здобута Перемога...

Те, що сьогодні я побачила, спонукало тільки до сліз: розпачу, жалю за долю загиблих у всіх війнах...Скільки залишилось їх, саме тих, хто пройшов це ПЕКЛО? Дуже, дуже мало....І кожного року їх стає все менше і менше. 

А скільки загинуло в Афганській війні....і заради чого і кого? Чиїх амбіцій?

Вічна Слава тим, хто залишився на тій війні і Честь і Слава тим, хто пройшов те ПЕКЛО і поряд з нами... Сьогодні вся надія на вас...

Вам захищати Україну від агресора...

Вічний Вогонь палає в наших серцях і душах...Вогонь Пам'яті...