Ранкова прогулянка або мандри у шкільне минуле..44 роки потому

От що значить прокинутися о 5-30 ранку... День такий довгий та насичений видався. Не потрапивши у справах, ми з донькою вирішили помандрувати...

Суботній ранок. Майже центр міста. Все цвіте навколо і буяє. Повітря після дощу майже первісне...

Проспект Ушакова неначе каштанові та акацієві джунглі..

Чудово поєднати приємне з корисним. Ми вирушили на шопінг до Торгівельного містечка. Які ж гарні іриси біля приватних будиночків по вулиці Кулика. Жовті неначе сонечко.

Та ось такі - бузкового  кольору.. Вишикувалися, неначе         приготувалися до танцю... 

А ще милує око патріотичність херсонців. Державні прапори майорять не тільки на державних установах, але й приватних фірмах

Ось такий чудовий куточок у поліклініці ім.Тропіних

А ше сьогодні мені раптом так захотілося зайти на подвір'я своєї рідної школи №35, де я не була майже 25 років. Де що сподобалося, де що вразило. Фасад школи в ганебному стані. Головний вхід перенесли на вхід з боку спортисної зали. 





А де подівся той вишневий садок, в якому ми рвали вишні, і нам варили компот у шкільному таборі. Все закатали в асфальт. 






І все ж, не дивлячись на таке враження, я побувала на деякий час у дитинстві: згадала, як пішла у перший клас, як пройшли шкільні роки, а це добавляє чимало позитиву, сил і енергії...






І, наостанок вразив дитячий садок з його сучасними гойдалками, лелеками, квітковими гірками та кораблями. Судячи з яскравих сучасних майданчиків на його території - садочок приватний...

Свято зі сльозами на очах

Сьогодні 9 травня 2014 року Свято Перемоги, а точніше День пам'яті тих, хто загинув у Другу Світову війну. Скільки себе пам'ятаю, це свято завжди було радісним. Бо святкували День Перемоги!

Тепер ми розуміємо, якими жертвами була здобута Перемога...

Те, що сьогодні я побачила, спонукало тільки до сліз: розпачу, жалю за долю загиблих у всіх війнах...Скільки залишилось їх, саме тих, хто пройшов це ПЕКЛО? Дуже, дуже мало....І кожного року їх стає все менше і менше. 

А скільки загинуло в Афганській війні....і заради чого і кого? Чиїх амбіцій?

Вічна Слава тим, хто залишився на тій війні і Честь і Слава тим, хто пройшов те ПЕКЛО і поряд з нами... Сьогодні вся надія на вас...

Вам захищати Україну від агресора...

Вічний Вогонь палає в наших серцях і душах...Вогонь Пам'яті...

 

Зі святом!