Як швидко плине час...
Неначе вчора вела за одну ручку до першого класу Дашу, другою тримала Настюху...Неначе журавлиний клин у вирій пролетіли 11 років...Мабуть тому так швидко, що все було більш-менш гаразд, дякувати Богові...нехай охороняє нас Ангел Хранитель та Отець Небесний...
А ці кульки - наші мрії і сподівання, полетіли у вирій чудових надій
«Не треба народитися зі срібною ложкою у роті, щоб щось зробити. Тому, не бійтеся починати щось нове»...
21 травня нарешті відбулася в режимі скайп-спілкування довгоочікувана зустріч з українською письменницею – Ірен Роздобудько. (у межах проекту «Замов письменника»). До нас завітали учні Херсонського обласного ліцею. І, дякувати Богові, все відбулося майже без технічних перешкод.
Традиційно зустріч розпочалася з питання про дитинство, основні кроки життєвого та творчого шляху. Ірен Віталіївна розповіла про своє «хуліганське навчання», відвідини драматичного гуртка, перемоги у поетичних конкурсах .. і те, як пізнавала життя працюючи у цирку, на заводі, кіномеханіком, диктором на радіо , а в той же отримувала професію журналіста на заочному відділенні Київського Національного Університету.
Коли взагалі почала писати?
Найперший невеличкий твір написано у 4 роки..А вже у 6 років написала казочку, і хз тих пір пишу… «Головне, щоб було що сказати людям». А у мами до сих пір зберігаються безліч блокнотів з дитячими казочками..
«Вчилася по-хуліганські, багато читала…сама набиралася знань»
Яка мова ближча до Вас російська чи українська, якою краще пишеться?
Якщо говорити про вірші, то краше відчуваю російською, прозові твори – українською.
Перший твір, який вийшов друком?
У 2000році вийшов роман «Мерці»(«Пастка для жарптиці») і переміг у конкурсі «Коронація слова»
за мотивами якого було знято 4-серійний фільм «Пастка»
В якому жанрі краще працювати?
В тому жанрі, в якому я живу…пишу не тільки романи, але й сценарії, інколи комедії абсурду…Хочу бути несподіваною…Люблю підсовувати читачеві таких собі «чортиків», як наприклад у «Мандрівках без сенсу і моралі» це національні кулінарні рецепти та списки письменників лауреатів всесвітньо-відомих премій. Коли збираємося з друзями у подорож, наприклад до Фінляндії, готуємо і смакуємо фінські страви.
Що надихає Вас писати?
Надихає будь-що, наприклад жіночий манікюр із малюнком. З дуже малих дрібниць народжується сюжет.. Дослухаюсь до людей..мандрую країнами світу..
В романі «Я знаю, що ти знаєш, що я знаю» герої видумані чи реальні?
70% реальні..це якраз роман із серії автобіографічних
«Люблю, коли мої книжки спонукають до роздумів.. Намагаюся у своїх творах, щоб читачі зрозуміли їх фінал відповідно до свого світосприйняття»
Ірен Роздобудько звернулася до молоді: «Не треба народитися зі срібною ложкою у роті, щоб щось зробити. Тому, не бійтеся починати щось нове»
Що Ви відчуваєте, коли закінчуєте писати свій твір?
Ставлю крапку, а вже через 2 дні починаю чекати, коли вона вийде і раптом розумію, що не хочу щоб її читали – своєрідний страх першої зустрічі книги з читачем…
Скільки часу Вам потрібно, щоб написати книгу?
Одну можна писати зиму, якщо книга пішла і не можеш зупинитися, а іншу можеш писати 2 роки. Я не спостерігаю за часом. Наприклад, роман «Зів'ялі квіти викидають» писала ніби все життя, але потім зрозуміла що прожила з нею всього 3 місяці.
Звідки таке незвичне для України ім’я Ірен?
Так назвав батько на честь улюбленої героїні Ірен Форсайт знаменитого роману Д.Голсуорсі «Сага о Форсайтах». І коли в дитинстві ровесники цькували за незвичне ім’я і раптом зрозуміла: «Якщо за нього б’ють, значить в ньому щось є».
Що є для Вас локомотивом, якщо раптом опускаються руки?
Я починаю читати…Сенсу немає читати, коли ти не розумієш, що потрапляєш в інший світ… Перші поштовхи – слухаю музику: Альбіоні, Паганіні, Висоцького…Головне пам’ятати, що є вічні речі, а є тимчасові…
Хто з письмеників є прикладом?
З дитинства полюбляю О.Гріна та К.Паустовського, І.Буніна. Це справжні «стилісти та музиканти слова». Говорячи сучасною мовою – 3D формат…З українських авторів дуже ціную і люблю романи Івана Багряного «Сад Гетсиманский» та «Тигролови»…
Спілкуючись із письменницею ми зрозуміли головний її секрет успішної жінки - добрий тил - сім’я..повсякденна праця і нарешті досвід життя…
Я завжди почуваюся гідною в любих обставинах, соромно зізнаватися у своїх бідах. Принижуватися.."Головне пам’ ятати, що до успіху йдуть із щасливим обличчям!!!"
Релаксация
природой
Все мы - дети Вселенной. Хочешь набраться сил и энергии - иди на природу... не сиди в "каменных джунглях". Только природные красоты помогут тебе..
В обнимку с вербой
расскажи сестричка как твои дела...
красота как в "Лесной песне" Леси Украинки
Не ламай калину біля хати,
Бо вона заплаче наче мати.
І впадуть на трави, на шовкові,
Серця сльози колискові.
Не ламай калину, не ламай калину,
Бо вона в житті єдина.
Не ламай калину, не ламай калину,
Краще їй онуків принеси..
раз клубничка, два клубничка, ох и вкусно - все отлично....
у бакая на мосточке..в общем красота и точка...
Вот и вырос наш мальчишка..
ПРОСТО ПРОГУЛКА
Мой 50 день рождения
Обожаю каштаны..у нас в Херсоне они тоже знатные...
Это уже 8 мая с букетом, что девочки-колеги подарили
С Настюхой - Тани Ткачук дочкой
Вышли из кафе, где отмечали скромненько мои пол века...
Это мои девчонки постарались маме сделать сюрприз: в 7-00 кофе в постель и плакат прикольный. А на кухне тюльпаны в вазе и чайник новый на плите блестит
А затем мы в кафе пошли, любимый салатик SMS кушать, пить вино и наслаждаться тирамису...
Это уже 8 мая с букетом, что девочки-колеги подарили
День однако выдался жарким как в июле. 1 мая - цветут каштаны, сирень и айва. Жалко только, что к 9 мая уже не будет сирени...Хотели подольше побродить улицами города, но от жары так устали, что вернулись домой, и посидели в тени каштанов у себя на проспекте Строителей...
На улице не майская погода
Плюс двадцать восемь градусов жары...
Цветут каштаны всем назло прогнозам
А на душе цветут вишневые сады...
И годы пролетели - вроде грустно
Все открывала новые миры...
И быстро повзрослели обе дочки
Но радость выше, что ни говори...
Прошу у Бога: дай здоровья
И мне, и близким ты пошли...
Пусть будет так, как ты захочешь
Во имя радости ЛЮБВИ...
