Мій добрий плюшевий друг..моя Маруся

Нарешті в нас дома знову з'явилася кішка.

Вірніше - вперше, бо до цього були коти...Назвали ми її з дівчатами Марусею.  Вона швидко стала улюбленицею всієї нашої дівчачої компанії

Вона така ласкава, мила, лагідна, неначе маленьке дитятко. А яка розумна. Іноді так і здається, що вони промовить до тебе людським голосом. Тепер так добре, коли цей плюшевий друг муркає коло тебе...

Маруся вже всі місця в квартирі перевірила і облюбувала для прогулянок. Вдень відпочиває біля батареї на подушці. Вночі під ковдрою спить зі мною. 

О 7-й годині ранку, незалежно вихідний чи робочий день, Маруся лапою відкриває ковдру і носом тиче в щоку, немов хоче проимовити: "Вставай, ледащо, я хочу їсти.."

Дуже любить вийти "провітритися" на балконі, виглянути у вікно, щоб перевірити носиком, що ж там за погода...

Інколи залазить на системний блок компьютера і виглядає звідти, неначе хоче сказати: "... досить п'ялитися у компа, краще пограй зі мною".