Як швидко плине час...
Неначе вчора вела за одну ручку до першого класу Дашу, другою тримала Настюху...Неначе журавлиний клин у вирій пролетіли 11 років...Мабуть тому так швидко, що все було більш-менш гаразд, дякувати Богові...нехай охороняє нас Ангел Хранитель та Отець Небесний...
А ці кульки - наші мрії і сподівання, полетіли у вирій чудових надій
Комментариев нет:
Отправить комментарий